Важкі часи настали для України. Все частіше ми чуємо погані звістки про чиюсь загибель. Доволі непросто в таких умовах зберігати спокій і тримати себе у руках.
За словами медиків, українці все частіше впадають в депресію, неврози та інші психічні розлади через військові дії в країні. Психологи стверджують, що, наприклад, люди приходять начебто з побутовими скаргами, а потім з’ясовується, що за ними криється ще й патологічний страх, що чоловіка або сина заберуть воювати. Люди погано сплять, втрачають інтерес до життя.
Лікарі кажуть, що розстріли на Майдані викликали першу хвилю психічних розладів, анексія Криму принесла другу. Війна, яка триває вже більше ніж рік, стала третім фактором.
Пусковим механізмом часто стає втрата. Щоденна втрата братів по духу й по крові є для українців болючою трагедією. Тому перед кожним постає запитання: як уникнути депресії, коли здається, що сил вже немає, щоб боротися далі?
Перш за все, віддайте перевагу читанню газет і стрічкам новин в Інтернеті. Під час читання логічне мислення переважає над емоціями, які ви отримуєте під час перегляду телевізора. Тобто, вас не так легко буде ввести в оману.
Висипайтеся і не перевтомлюйтеся. Добрий відпочинок дає гарантію, що ви будете ясно мислити і почуватися набагато бадьоріше.
Окрім того, важливо не забувати про фізичну складову. За словами спеціалістів, заняття фізичною активністю відволікає від негативних думок та переживань. Хтось може піти в спортзал, багато людей вчаться танцювати. Так вони намагаються переключити свою енергію на щось інше. Це неодмінно допоможе хоч трохи забути про нещодавні переживання.
Напишіть план майбутнього. Коли є розуміння того, що буде завтра і навіть через 20 років, знижується градус тривожності. В кінці кожного тижня виділіть час на складання плану на наступний тиждень. Це не втрачений час, вам це окупиться підвищенням вашої продуктивності.
Переключіться на добрі справи. Підтримка інших не залишає місця і часу для похмурих думок, плюс приносить задоволення. Крім того, тісний зв’язок із людьми дозволяє легше переживати катаклізми, так як є впевненість: «Я не один».
Живе спілкування не можна замінити повідомленнями в Інтернеті, тому щодня виходьте на прогулянки і побільше спілкуйтеся з людьми. Кожен із нас хоче підтримки, а люди зі спільним горем завжди допоможуть один одному. Відкрийте своє серце – тоді ви обов’язково знайдете підтримку не тільки серед рідних людей, а й серед нових знайомих.
Слідкуйте за власним станом, оскільки наслідки стресу часто проявляються після його переживання. Багато лікарів стверджують, що перебування в епіцентрі подій наздоганяють потім, у післядії, коли людина збоку починає розмірковувати, що могло відбутися. Важливо пізніше не скотитися в депресію.
Пам’ятайте, що все в житті є тимчасовим. Завжди, коли йде дощ, ви знаєте, що він закінчиться. Після темряви завжди з'являється світло – це можна бачити щоранку, але тим не менш часто здається, що ніч триватиме завжди. Цього не буде. Ніщо не триває вічно. Якщо все погано, не хвилюйтеся, тому що це теж не буде тривати вічно. Те, що життя не легке в даний момент, не означає, що ви не можете сміятися.
Кожен момент дає вам новий початок і нове закінчення. Кожну секунду ви отримуєте другий шанс. Просто використовуйте його.
Частіше посміхайтеся оточуючим. Це підніме настрій не тільки вам, а й простим перехожим. Не переховуйтеся від інших. Знайте, що ви ніколи не будете один чи одна. На світі завжди знайдеться людини, для якої ви небайдужі.
Те, що має статися, станеться. Ви отримуєте силу, коли відмовляєтеся від криків і скарг і починаєте посміхатися і цінувати ваше життя. Ви не можете змусити речі відбуватися. Ви можете тільки намагатися. У певний момент ви повинні відпустити ситуацію і дозволити тому, що призначене, трапитися.
Любіть ваше життя, довіряйте інтуїції, ризикуйте, втрачайте і знаходьте щастя, вивчайте через досвід. Це - довга поїздка. Ви повинні припинити хвилюватися, задаватися питаннями і сумніватися в будь-який момент. Смійтеся, насолоджуйтеся кожним моментом свого життя. Ви можете не знати точно, куди ви мали намір піти, але ви в кінцевому рахунку прибудете туди, де ви повинні бути.
Світлана Моренець
учениця 11 класу
ь
Ось і настав останній місяць літа. Кожному воно принесло багато вражень, нових ідей та вірних друзів. Християнський табір «Навігатор» став одним з місць, де можна було отримати незліченну кількість позитивних емоцій.
Табір тривав з 27 липня по 1 серпня. До нього могла приєднатися молодь віком від 16 до 22 років. Це наметове містечко було розташоване на березі річки Случ.
«Навігатор» - це справжній відпочинок для активної молоді, у якому можна було знайти безліч пригод. Крім того, метою цього християнського табору була допомога його учасникам пізнати Бога, стати ближчими до віри.
Загалом, у цьогорічному таборі взяли участь близько 90 підлітків не тільки з Хмельницької області, а й зі всієї України. Цікаво відзначити, що наметове містечко відвідали діти з Росії та Америки.
Літній християнський табір мав різні цікаві заходи, такі як тематичні зустрічі, духовні та дозвільні програми. Щоб усе відбувалося злагоджено, був добре організований розпорядок дня.
Кожен ранок розпочинався веселою зарядкою, аби збадьорити ще сонних дітей. Хоча погода не завжди була сонячною, молодь із задоволенням приймала участь у такій програмі, адже вона приносила багато позитиву. Після спортивної розминки всі йшли на ранкове зібрання, де лідери розповідали про плани на день, а також різні біблійні історії.
Після зібрання діти йшли на сніданок. Варто сказати, що кухарі готували надзвичайно смачну їжу. Організатори не забували і про десерти. Діти щиро вдячні кухарям, які важко працювали задля того, щоб принести їм насолоду.
Підлітки були поділені на команди, у яких було по 11-15 чоловік. До кожної команди входили також декілька лідерів. Групи мали свій розклад, у якому було вказано, коли вони йдуть на майстер класи. У таборі були такі майстер класи, як ZIP-line, переправа, плетіння браслетів, англійська мова та спорт.
ZIP-line – це односторонній мотузковий спуск по канату з певної висоти. Саме цей майстер клас справив найбільше враження, тому що можна було подолати страх висоти, а також просто отримати масу емоцій від екстриму.
Переправа здійснювалася з одного берега річки Случ на інший. Підлітки переходили по мотузці на другий берег, а коли поверталися – просто стрибали у воду. Страховка надійно захищала їх, тому про ушкодження можна було не хвилюватися.
Кожного дня обов’язковою була загально табірна гра. Всі учасники табору приймали у ній участь. Діти разом з лідерами ділилися на декілька команд, які потім змагалися між собою у різних естафетах, спортивних змаганнях та інтелектуальних конкурсах. Переможці завжди отримували солодкі призи. Також проводилися такі змагання між лідерами та дітьми, як футбол та волейбол. Діти, згуртувавшись у команди, змогли перемогти своїх наставників.
Коли наставав вечір, всі йшли на загальне зібрання, де місіонери розповідали про віру, Бога та Біблію. Табір також відвідали два музикальні гурти – «Горизонт» та «Вертикаль», які захоплювали живою музикою та щирими піснями. Учасники табору із задоволенням співали разом із ними. І справді, невід’ємною частиною спілкування були пісні, в яких прославляли Бога. Вони створювали незабутню атмосферу, яка надовго залишиться у серцях дітей.
Незабутніми були вечірні вогнища, де учасники команд ділилися своїми враженнями, почуттями, думками. Діти грали ігри та співали, знайомилися між собою. Усі ці події знімали оператори з Каліфорнії, з якими діти встигли потоваришувати.
В останній день молодь покатали на мотоциклах байкери. Швидка їзда залишила багато вражень у підлітків. Ввечері був запалений спільний вогонь, де всі могли востаннє поспілкуватися та повеселитися перед від’їздом. Загалом, кожен знайшов багато нових друзів, які завжди вислухають і підтримають.
Найбільшим досягненням цього християнського табору стало наближення молоді до Бога. Багато дітей зробили для себе певні висновки, які назавжди змінять їхнє життя. Хтось став щирим та добрим, хтось – забув про лайливі слова та шкідливі звички. Кожен зрозумів, що тільки від нього залежить, який шлях йому обрати – шлях світла чи темряви. Завдяки старанням наставників світ став трішки добрішим.
Учасники табору щиро вдячні лідерам та організаторам табору за незабутні враження та позитивні емоції. Діти вважають, що цей табір є найкращим місцем, де кожен може знайти собі багато друзів, поспілкуватися з новими людьми, дізнатися багато цікавого та просто гарно провести час.
Усі з нетерпінням чекають наступного року, щоб знову побачитись у наметовому містечку. Варто пам’ятати, що життя належить нам, і не буде для нас нічого неможливого, якщо ми дійсно цього захочемо.
Моренець Світлана
учениця 11 класу
Літо у повному розпалі, тому це найкращий час для спілкування, спорту та розваг. У селищі Понінка вже другий рік поспіль був проведений Тиждень спорту, організатором якого є молодіжний рух «Світло». До нього входять представники Дому Молитви, а також молодь з Ірпінської Біблійної Церкви. Завдяки наполегливим старанням людей, які входять до цього руху, протягом 6-10 липня діти змогли насолоджуватися цікавими конкурсами і змаганнями.
Кожного дня на дитячу ранкову програму приходило близько 100 дітей віком 5-12 років. Заходи розпочиналися із реєстрації на лотерею, потім дітлахи ділилися на групи і разом зі своїми лідерами йшли від станції до станції. Найпопулярнішими станціями були біблійна історія, футбол, музика, експерименти.
Юні спортсмени проявляли свої здібності у змаганнях, за що отримували різноманітні призи. Дорослі допомагали їм ставати кращими – як у фізичному, так і в духовному плані. Однією з найголовніших заповідей була: «Але всім тим, хто прийняв Його й повірив у Нього, Він дав право стати дітьми Божими».
Молодь теж мала чим зайнятися на вечірній програмі. Різноманітні ігри - волейбол, футбол, бейсбол, теніс, бадмінтон та багато інших не могли залишити байдужими. Бажаючі проходили естафети, заробляючи бали. Команда, яка отримувала найбільше балів, нагороджувалася сертифікатом. На заключній програмі розігрувалася лотерея, підлітки ділилися історіями зі свого життя, враженнями та побажаннями.
- Наша команда приїхала з Ірпеня вже вдруге, - каже один із лідерів. – Ми прагнемо не тільки долучити людей різного віку до спорту, а також донести до них Слово Боже. Надіємося, що вони будуть дотримуватися здорового способу життя і тримати Бога у серці.
Основним гаслом молодіжного руху є слова: «Отак нехай ваше світло світить перед людьми…». Цей вислів вчить людей бути відкритими, добрими у відношенні до інших. Головне – вчасно почати змінювати свій внутрішній світ, бачення життя. Варто пам’ятати, що ніхто ніколи не буде самотнім, адже поруч завжди буде Бог.
- Потрібно уважно оцінювати свій спосіб життя, - говорить Олександр, один із засновників Тижня спорту. – Я не думаю, що куріння, алкоголь і наркотики є найкращими засобами, щоб розважитися. Усі люди чудово це розуміють, але не хочуть щось змінювати у їхньому житті. Але ті, хто наважилися, не побоялися усвідомити власні помилки, стають по-справжньому щасливими. Ми будемо добре жити тільки тоді, коли почнемо думати про ближніх.
Діти селища щиро вдячні організаторам Тижня спорту за незабутні враження і чудовий настрій. Кожен знайшов хороших друзів, відкрив у собі новий талант. Найголовніше – молодь почала змінювати життєві пріоритети. Замість алкоголю і куріння підлітки займаються спортом, намагаються стати кращими. Багато хто відмовився від вживання лайливих слів у своїй лексиці.
Найбільше досягнення лідерів Тижня спорту – зближення молоді з Богом. Діти відкрили для себе щось нове, що обов’язково змінить їхнє життя на краще. Усі учасники цієї програми бажають організаторам творчого натхнення, терпіння, наполегливості та віри. Віри у те, що їхня праця немарна, бо це справді так. Ці люди приносять радість у кожне місто, село, в якому вони з’являються. Завдяки їм молодь весело і повчально проводить літні канікули.
Понінківчани щиро надіються, що проведення Тижня спорту стане хорошою традицією. Усі з нетерпінням чекатимуть наступного літа, щоб не тільки знову відвідати спортивну програму, а й стати ще ближчими до Бога. Як кажуть: «Один є шлях - шлях істини, все інше - не шляхи».
Моренець Світлана,
учениця 11 класу
15 червня більше 40 обдарованих дітей приїздили на екскурсію до Верховної Ради України. Це були переможці та призери олімпіад.
«За цими дітьми майбутнє, я б хотів, щоб саме вони, коли виростуть, ставали депутатами та міністрами, можливо, навіть, очолювали б країну!» - каже Роман Мацола.
Від нашої школи на екскурсію поїхала Моренець Світлана, учениця 10 класу гімназії.
«Нам показали сесійну залу, комітети, - каже Світлана, - а також ми пообідали в депутатській їдальні, потім пішли до урядового кварталу, були біля Адміністрації Президента, на Майдані вшанували пам’ять Героїв Небесної сотні та відвідали організовану там фотовиставку».
Наприкінці екскурсії депутат запропонував дітям придумати ідею конкурсу, переможці якого зможуть взяти участь у новій поїздці, наприклад до Межигір’я.
Ця ж екскурсія виявилася дуже цікавою і захопливою. Світлана щиро дякує Роману Мацолі за надану можливість побувати у Верховній рані України!
Моренець Світлана,
учениця 6 класу гімназії.
Усі ми бажаємо, щоб люди в Україні жили щасливо. Та замало робимо для того, щоб наші бажання здійснилися. Чекаємо, поки все зміниться саме по собі. Та без спільних дій ніхто і ніколи не доб’ється процвітання нашої країни.
Учні та студенти понінківських навчальних закладів вирішили спільними зусиллями привести в порядок вулиці та околиці нашого селища. Понінка багата надзвичайно красивими місцинами, але недобросовісні люди їх забруднюють і знищують.
За ініціативою молоді селища було проведено два суботники, і завдяки наполегливості та активності учасників акції було зроблено багато добрих справ. Діти прибрали у парку та Дубинці, назбиравши близько ста пакетів зі сміттям. Особливо забрудненими виявилися береги річки Хомори.В очищенні водойми взяли участь і рибалки. Тепер усі понінківчани можуть із задоволенням відпочивати на природі, де їм не будуть заважати гори сміття.
Під час другого суботника було прибрано територію біля лікарні та на стадіоні. За підтримки мера селища молодим активістам було надано машину для вивезення зібраного сміття. Гірко зізнаватися, що машина була переповнена зібраним.
Діти були приємно вражені тим, що дорослі теж долучилися до прибирання. Деякі люди не проходили повз, а просто залишалися допомагати. На кожен суботник приходило близько двадцяти активістів, але і цими силами ми зробили багато.
Висловлюємо щиру подяку усім, хто взяв участь у цих заходах. Приємно знати, що у нашому селищі є свідомі громадяни, які бажають змінювати свою маленьку батьківщину на краще.
Юні патріоти планують і надалі влаштовувати подібні акції, адже ще багато справ не зроблено. Найближчим часом вони планують посадити квіти біля постаменту, що залишився від знесеного пам’ятника Леніну, а також перефарбувати його у кольори національного прапора.
Сподіваємося, наступного разу до таких акцій долучиться набагато більше людей, а інші усвідомлять, що ми маємо берегти навколишній світ і нашу країну, адже як казав видатний український співак Андрій Кузьменко: «Ти сам собі країна! Зроби порядок у своїй голові ».
Тож запрошуємо всіх небайдужих долучитися до нашої акції!
Моренець Світлана,
учениця 6 класу гімназії
Пора року, коли як ніколи можна показати всю свою красу – це, звісно ж, літо. І жодна людина, а особливо дівчина, не зможе встояти перед спокусою не похизуватися новими образами. Що ж саме вибрати? Які ж тенденції модного одягу популярні цього року? Що дизайнери нам пропонують? Про це ми і поговоримо в нашій статті.
І так, розпочнімо нашу розмову з невід’ємної речі гардеробу кожної дівчини – сукні. Цього року, як і кожного іншого, в першу чергу, лягли комфорт, легкість, зручність, свобода рухів, які надає одяг. На піку популярності є легкі, струмуючі, летючі тканини. Вільний, асиметричний крій буде присутній у кожному елементі одягу. Прямі сукні-сорочки, летючі блузи, розкльошені, струмуючі сарафани, одяг в розкутому стилі банджо і кантрі, безліч елементів з хіпі – це все буде не тільки модним цього року, а й практичним у використанні.
До того ж,правильно підібравши сукню, дівчина зможе не тільки підкреслити переваги своєї фігури, а й сховати недоліки. Якщо говорити про джинси, то в моду повертаються широкі джинси і неповторний кльош. Звісно ж, літо не обійдеться без широких, легких брюк вільного крою з різними яскравими принтами.
Тепер поговоримо про кольори, які будуть актуальними цього року для жіночого гардеробу. Ну, звісно, що чітко сказати, які саме кольори будуть найпопулярнішими, не можемо. Проте дизайнери пропонують нам цього літа купувати речі яскраво-жовтих, рожевих, фіолетових, зелених та синіх відтінків.
Що стосується чоловічого одягу, то модними цього літа будуть речі у вертикальну смужку, розпочинаючи від брюк і закінчуючи сорочками. Також актуальним буде поєднання джинсових речей. Не обов’язково, щоб верх і низ були однакових кольорів, навпаки, дизайнери пропонують нам різні контрасти в цьому виборі.
Ну а що стосується офіційного стилю, то він нічим не змінився. Та дизайнери пропонують відійти від стандартів та спробувати комбіновані костюми світлого верху та темнішого низу, або ж навпаки. Ось для чоловічого одягу, вже чітко відомі кольори, які цього року будуть найпопулярнішими, їх є три: червоний, зелений та синій.
Бажаю вам бути цього літа на висоті, дивувати оточуючих креативними образами, не боятися виглядати безглуздо. Просто будьте собою, одягайтеся так, як вам подобається!
Ловінська Каріна,
учениця 4 В класу гімназії
Цього року увесь cвіт відзначає 70-ту річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Гаслом цьогорічних урочистостей в Україні є «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо.» Наше селище також приймало активну участь у відзначенні перемоги. Люди вітали ветеранів і згадували тих, хто загинув за свободу, дітей, за Батьківщину.
Парад у Понінці розпочався маршем ліцеїстів і школярів від Будинку Культури до площі Слави. Цього року на таку урочисту подію прийшло дуже багато людей, у яких на грудях був червоний мак. Це міжнародний символ пам'яті жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, алюзія кривавого сліду від кулі, що передає страждання та смерть.
Звучало багато патріотичних пісень, які виконували і діти, і дорослі. Під час свята люди дарували ветеранам квіти, дякували за мир, і надіялися, що односельчани, які зараз воюють на сході країни, повернуться живими. Діти з садочка принесли величезні червоні маки, зроблені своїми руками. Усі дорослі раділи, що такі маленькі українці виявилися справжніми патріотами.
Після хвилини мовчання люди понесли квіти до меморіалу загиблим воїнам у Другій світовій війні. Там горів вічний вогонь, який символізував вічну шану і пам‘ять тим, хто загинув за майбутнє покоління. Той вогонь буде завжди горіти у наших серцях, тому що усі ми пам ‘ятаємо героїв і віримо, що у новій війні, яка триває в Україні, обов'язково здобудемо перемогу.
Моренець Світлана,
учениця 6 класу гімназії
Школа – це маленька держава. Її громадяни – учні, вчителі та батьки. Усі вони, як свідомі особистості, намагаються організувати цікаве та ефективне навчання.
Я вирішила провести опитування серед учнів, щоб дізнатися, як саме вони хочуть урізноманітнити їхнє шкільне життя.
При зустрічі з учнями 5-6 класів я була здивована тією кількістю ідей, які вони запропонували. Найбільше було прохань, звернених до старшокласників. Діти просили їх бути активнішими у організації учнівського дозвілля, а саме: проводити пізнавальні вікторини, конкурси, ігри.
Мене зацікавила ця пропозиція, адже учням старших класів і справді потрібно активніше долучатися до шкільного життя п’ятикласників. Слушними виявилися пропозиції організовувати спортивні змагання між класами, частіше робити день самоврядування і надалі проводити «Ярмарок солодощів».
Думки учнів 7-8 класів виявилися дуже оригінальними. Звучала цікава ідея про екскурсії, різні походи у кінці навчального року та під час канікул. Хорошою думкою було створити шкільний музей, у якому знаходилися б різні трофеї, здобуті у конкурсах та олімпіадах, а також фотографії з життя школи. Було запропоновано відновити ігри в теніс під час перерв. Я зрозуміла, що дітям не вистачає таких конкурсів, як «Школа має талант», «Найкраща поезія», «Міс та Містер школи», «Найкращий фотограф» та багато інших.
Найактивнішими виявилися учні 9-11 класів, які в один голос просили зробити відпочинок між уроками веселішим, вмикати музику на перервах. Мене приємно здивувало їхнє бажання прищепити молодому поколінню любов до Батьківщини. Старшокласники пропонували частіше проводити такі заходи, як «Конкурс патріотичної пісні», «День вишиванки», «Патріотична поезія». А ще вони мають бажання проводити змагання з футболу, волейболу та тенісу. Чудовою ідеєю було завести «Книгу скарг», у якій учні могли б висловлювати свої позитивні чи негативні думки щодо шкільного життя. Найоригінальнішою була думка створити інформаційний центр - шкільне радіо, по якому можна повідомляти різні новини, цікаву інформацію. Усі старшокласники хотіли б проводити дискотеки кожної п’ятниці, а також запровадити інтелектуальні та спортивні змагання з учителями.
Вислухавши побажання і мрії всіх школярів, я зрозуміла, що разом діти можуть змінити школу на краще. Заради цього старшокласники вирішили об’єднатися у єдину команду, щоб спільними зусиллями зробити життя у школі цікавішим. Вони надіються, що вчительський колектив і директор школи допоможуть втілити у життя мрії дітей, адже учні повинні отримувати від навчання не тільки користь, але і задоволення.
Моренець Світлана,
учениця 6 класу гімназії
Хто б міг подумати, що у нашій школі навчається майстер спорту, неодноразова чемпіонка України з тхеквондо! Але дійсно, нам є чим пишатись! Учениця 11-Б класу Крутій Євгенія з дитячих років пов’язала своє життя з доволі нелегким видом спорту – тхеквондо. Тато Євгенії давно займається цим видом спорту і тренує молодь покоління для того, щоб у майбутньому забезпечити своїх учнів визнанням, певним статусом у суспільстві і зробити з них справжніх майстрів своєї справи. Двоюрідний брат Євгенії, Подзигун Олександр, також пов’язав своє життя з тхеквондо. Як говорить сама Женя, вперше на тренування її привів саме він. Тоді спортсменці було лише 3 роки. Звичайно ж, та маленька дівчинка ще не вміла виконувати складних прийомів, але вже з перших днів тренер помітив вольовий дух, рішуче прагнення до перемоги, яке горіло в очах маленької Жені під час веселих командних ігор, у яких вона дуже любила брати участь. Поступово дівчинка росла і набувала нових вмінь та досвіду ведення боротьби. Вже у 8 років Женя здобула свою першу перемогу. То було перше серйозне змагання у її житті, перед яким юна спортсменка сильно нервувала, адже саме воно мало визначити подальшу долю спортсменки. Ця перемога означала і проголошувала появу на світовому рингу нового небезпечного і рішуче налаштованого суперника – Крутій Євгенії Михайлівни.
Юна спортсменка відчула свій потенціал; у її очах спалахнула нова іскра, бажання рухатися далі, наполегливо тренуватися і здобувати нові перемоги.
І справді, у свої 16 років Євгенія вже здобула надзвичайно багато. У її колекції більше 100 визначних медалей, 10 кубків, зароблених власними силами, спортивною підготовкою і важкою працею.
Минулого літа Євгенія здобула можливість представляти Україну на чемпіонаті Європи, який проводився на о. Кіпр. Учасники змагання отримали можливість познайомитись із традиціями та ментальністю місцевих народів. Організатори чемпіонату забезпечили спортсменів проживанням в курортному містечку Пафос, де вони мали можливість кілька годин на день відпочити на узбережжі Середземного моря. Але, як говорить сама чемпіонка, «після таких довгих і виснажливих тренувань вже не залишалося сил навіть для того, щоб покупатися в морі». Але все ж, загальні враження від турніру та поїздки на Кіпр надзвичайні та незабутні. Такі чемпіонати, мають ще один плюс – величезна кількість нових друзів та знайомих. Євгенія підтверджує, що завдяки тхеквондо вона не лише здобула визнання, враження,покращила свій фізичний стан, а й знайшла дуже багато друзів, у тому числі з інших країн, з якими постійно підтримує зв’язки через Інтернет, поштою та за допомогою мобільного телефону.
Наша чемпіонка вирішила і в майбутньому пов’язати життя з своїм улюбленим видом спорту – стати тренером з тхеквондо. Вже зараз Євгенія має свою молоду команду, яку наполегливо готує до їхніх майбутніх змагань.
Тож ми бачимо, що серйозне заняття спортом приносить лише користь, а тхеквондо – один із найкращих його видів.
Наша школа пишається своєю командою з тхеквондо, яка гідно відстоює честь селища,району, області і навіть України на різних рівнях.
А у Євгенії є вже багато послідовників, для яких вона стала не лише прикладом та наставником, а й товаришем. Серед них учасники та переможці змагань на обласних та всеукраїнському рівнях: Михальський Євген,
Урбановський Назар, |
Піхур Роман, |
Тахмазов Рустам, |
Буджерак Олена, |
Шестопалов Роман, |
Поліщук Назар, |
Нових вам звершень! Вперед до перемог!
У світі так багато цікавих занять, та за своє коротеньке життя людина не завжди може спробувати усе. Ми, редактори та веб-дизайнери шкільної газети «Електронний метелик», два роки тому навіть уявити не могли, що незабаром будемо займатися такою цікавою і цілком новою для нас справою, як створення електронної газети. Два роки праці над цим захоплюючим проектом принесли нам багато цікавих сюрпризів. Першою приємною несподіванкою стала можливість навчатися у літній школі журналістів, де ми відчули себе маленькими акулами пера і почали підкорювати перші вершинки журналістики.
![]() |
Далі на нашому творчому шляху траплялися різні перемоги та досягнення. Саме вони привели нас у чарівне місто Кам’янець-Подільський, де проходила церемонія нагородження юних журналістів. У Кам’янець-Подільській ЗОШ №17, де відбувалася урочиста частина зустрічі, панувала приємна та дружня атмосфера. Нас привітно зустріли, після чого ми мали можливість подивитися газети інших учасників. Також приємним сюрпризом стало те, що нас провели до музею, де була виставка, присвячена Чорнобильській катастрофі. Нам сподобалось, що екскурсоводами були учні цієї школи, які розповідали цікаві факти, а також те, що там було багато макетів, створених учнями та вчителями.
![]() |
![]() |
Потім між усіма учасниками проводився творчий конкурс на найкращу статтю. Серед трьох тем ( «Мрії здійснюються», «А ось і ми» та «Ми з газетою на ти») нам випала перша, над якою ми працювали наступні чотири години. Зізнаємось, що боротьба була дійсно запеклою, а в класі, в якому ми працювали було дійсно гаряче: оченята всіх журналістів розгорілися на не жарт, здавалося ось-ось з-під стомлених клавіш полетять іскорки. Щоб трішки відпочити та охолонути, наша команда вирішила підкорити Кам’янець-Подільський каток. Та не одразу він почав нам підкорюватися. Цікаві та неповторні падіння, обійми з бортиком та гарячі поцілунки із холодним льодом – це далеко не весь перелік сюрпризів, які підготував нам каток, але за дві коротенькі години ми настільки полюбили його, що вирішили, що тільки один каток вартий того, щоб весь рік плідно працювати над газетою.
![]() |
Наступного дня проводилася церемонія нагородження учасників. Справжню гордість за свою працю ми відчули, коли у номінації «Найкраща електронна газета» перемогу здобув наш «Електронний метелик».
![]() |
Тож додому ми поверталися цілком щасливі та задоволенні.
Ми дуже вдячні організаторам цього конкурсу, тому саме завдяки їм ми відкрили для себе цікавий і захоплюючий світ журналістики!