Неділя, 18 серпня 2019

А вам слабо?

Під ялинку - КВН

Наше шкільне життя – це суцільний парадокс! Здавалося б, навчаємось в солідному навчальному закладі, але при цьому без гумору ми нікуди! Заглянеш в учительську – там «Смішні люди», у кабінети заступників і педагога-огранізатора – там «6 кадрів», кафедра української мови та літератури – «Файна Украйна», а російської – «Наша Russia». А в кабінеті фізики в нас взагалі «Велика різниця». Словом, з гумором у нас проблем немає, тому щороку у нашій школі відбувається свято жартів та анекдотів під назвою КВН.
  Цього року учнівська команда «Атас» запалювала не по-дитячому. Але в нас і вибору не було, адже щоб виглядати нарівні з вчительським «Шухером», по-іншому і не можна. Перший конкурс під назвою «В НВК свято починається з КВК» був справжньою розминкою, вчителі дивували публіку навіть танцями. Але найбільш незабутнім був музичний конкурс обох команд. Хоча з шухерськими Машею і Ведмедем було нереально конкурувати. Якби за найкращу роль ми могли вручити вчителям Оскара, то його б неодмінно отримав Ліщук В.М., який просто «взірвав» зал своїм ніжним голосом та неповторним сміхом. kvn12 1     Головними фішками цьогорічного КВНу були презентації обох команд. Вчителі вперше за всі роки підготували таке про своїх учнів. Мушу визнати, що нам було дуже приємно. Презентація вийшла більш ніж вдалою. Переконайтесь самі!
    Оскільки, тема всього КВНу звучала як «Ми в Вконтакті», то «Атас» створив сторінки наших любих вчителів, та показав залу, хто ж приховується за такими ніками як Discoboy та Terminator. Цікаво? Тоді дізнайтесь самі!
 Презентація учнів закінчується такими словами про вчителів: « Вони в наших Друзях назавжди». Саме друзями стають вчителі та випускники після КВНу, не наставниками та учнями,  а друзями, які вміють і послухати один одного і понасміхатися без образ. За це і варто любити нашу школу, адже тут зібрались серйозні люди з найяскравішим почуттям гумору!

kvn12 2


Автор: Подважук Ольга

colorbar

Підсумки конкурсу до Міжнародного дня рідної мови

До Міжнародного дня рідної мови (21 лютого) відбувся конкурс на кращий вірш, прозу про рідну мову

ukr mova

І місце

                                             

Мова – найрідніше слово.
Мова – наша батьківська земля.
Мова – найдорожча в світі.
Мову поважаймо ти і я!
     Шанувати треба кожне слово,
     Бо воно безцінне, як зоря,
     Як наймиліша дітям колискова,
     Що співала матір нам зрання.
В світі є багато різних мов.
Нашу ж – нам Бог подарував.
Не знайдеш таку  ніде, мій любий друже,
Де б по світу та як довго не блукав.
      Кожна буква – золота перлинка,
      Кожне слово – мальви, що горять.
      То ж люби, як матір та дитинку,
      Що любов виспівує в піснях.
Словами можне радувать, любить.
Словами можна болю завдавать і вбить,
Та з рідними словами все не так:
Летять вони так плавно, як літа.
     Летять – не зрушують хмаринки.
     Від них на серці тануть всі крижинки.
     Тому кохайте рідну мову  солов’їну,
     А з нею й нашу матір- Україну!
В які б краї не занесла нас доля,
Куди б шляхи направило  життя,
Не будеш ти любити рідну мову,
Знай, що назад немає вороття!

Танська Тетяна, 4-В клас гімназії

 

 Рідне слово! Рідна мово!
Як без тебе жити?
Кожне слово, рідне слово,
Як же не любити?
   Виростає дітвора,
  Забуває мову.
   Ту, якою наша ненька
   Нам співала колискову.
Ту, зі слів якої творять
Нам чудеснії вірші.
Ту, якою люди молять:
«Горе, не чіпай душі!»
  За яку ми воювали,
  Прирікали на смерть долю,
  Щоб народом вільним стати,
  Щоб здобути волю.

Дончик Вікторія, 4-В клас гімназії

 

Мово моя! Мово!
Мова моя! Мово!
Ти крізь вогонь пройшла і сльози,
Здолала ти найтяжчий шлях.
Ти не злякалася погрози,
вдивляючись у біль і страх.
Свої традиції, культуру
Пронесла крізь тернистий шлях.
Своє коріння ти пустила,
Любов’ю з’єднуючи нас.
За все, що ти для нас зробила,
Прийми подяку знов і знов,
Бо твоя мова солов’їна
В серцях запалює вогонь.

Буш Стелла, 3-В клас гімназії

 

Рідна мова

Серед інших мов гідну
Я так її люблю –
Джерельну, чисту, рідну,
Співучу мову мою!
     І слухаю її знову,
     Дзвенить, як струмок,
     Шевченкове  мудре слово
     І безліч його думок.
І Лесина пісня крилата
Співає в душі знов і знов.
 Яка ж наша мова багата
І ніжна, як мами любов!

Таран Віктор, 2-Б клас гімназії

 

Рідна мова

Наймилозвучніша у світі,
Рідненька і дорослим, й дітям
Мова моя ніжна,
Немов пелюстки з квітів!
Лунає декілька віків –
Це мова прабабусь і дідусів.
Тож збережем цей скарб
Й передамо із роду в рід!
Звучи і не мовчи, прекрасна мово,
У кожній хаті добрим словом!

Лізгова Яна, 2-В клас гімназії

 

Шевченкова мова

Нап’юся, ніби з джерела,
Шевченка щире слово.
В його поемах зброєю була
Дзвінка і грізна наша мова.
З ним посумую і заплачу
Про долю неньки-України.
Малого хлопчика побачу
В зеленім лузі поблизу калини.
Вірші його звучать в мені.
Вони – це мови нашої основа.
Нехай в віки збігають дні,
Та не загине наша мова!

Кур’ята Людмила, 3-В клас гімназії

 

Бентежність

     Мені пощастило: я їду до Англії і буду вдосконалювати свої знання з англійської мови.
 Перших три місяці пролетіли дуже швидко. Нові друзі, нові традиції… Цікаво, весело.
    Та одного прекрасного ранку проснулася із відчуттям неспокою. Чогось прагнуло серце. Швидко вийшла на вулицю міста. Воно ще спало. Низькі хмари накрили його. Ноги йшли у невідомому напрямку. Очі прискіпливо щось шукали. Знала: щось має статися.
    Аж на розі вулиці я побачила двох перехожих. Захотілося швидше підійти. І сталося диво. Душа моя ожила, серце застукотіло. Я почула звуки української мови. Так, я почула рідну, щиру, материнську мову! Ніде й ніщо не замінить мені звуки цієї мови. Це – радість, це – щастя, це – натхнення.
   Я була безмежно щаслива!

Буджерак Олена, 4-Б клас гімназії

 ІІ місце 

 

 Українська мова – співуча й дзвінка.
За неї кращої у світі нема.
З дитинства вивчаєм із вуст матерів.
Писати й читати вчимось з «Букварів».
Мова, як небо, глибока й легка.
Вона, як вода, чиста, прозора й швидка.
Чарівною мелодією лине по землі вона.
Рідна мова – неповторна.
Вона для мене лиш одна!

Гончаренко Дарія, 3-Б клас гімназії

 

ІІІ місце

 

Ми – частинка нашої Батьківщини.

Милозвучна, калинова, дзвінкоголоса  – так  характеризують мову народу України.
Мова – це найбільше чудо із чудес, яке є на землі. З її допомогою ми мислимо, відкриваємо світ прекрасного. Наша мова постійно розвивається, удосконалюється. Якщо не будемо вивчати свою мову, то як нація зникнемо, загинемо.
Але такого з нашою мовою не станеться. Ми - діти своєї матері-країни,  ми – дослідники, ми – скарбниця її, ми – майбутнє - не дамо загинути нашій Україні та рідній мові!

Полюшкевич Альона, 4-Б клас гімназії

Мова

Мова наша рідна –
Це душа народу.
Я люблю ту мову,
Як матусю рідну,
Бо для мене мова –
Батьківщина вільна.

Савич Аня, 3-В клас гімназії

 

Люблю я рідну мову.
Люблю і букви «є» та «ї»
Вони у нас єдині,
Та й мова наша вже без них на та:
Не українська і не солов’їна.
Та що там говорити про любов до мови –
Вона повинна жити у тобі.
І вже якою мовою говориш,
Народ назавжди рідний той тобі!

Лашевич Марія, 4-В клас гімназії

 

Мова українська

Мова українська -
Гордість це моя!
Мова українська –
це душа моя!
Я люблю цю мову,
Бо вона єдина,
Бо вона для мене –
Рідна Україна!

Огойко Галина, 3-В клас гімназії

 

 Керівник кафедри мови та літератури:
Ліщук Оксана Іванівна

 

 colorbar

За школу є кому постояти!

Хто б міг подумати, що у нашій школі навчається майстер спорту, неодноразова чемпіонка України з тхеквондо! Але дійсно, нам є чим пишатись!za shkolu1   Учениця 11-Б класу Крутій Євгенія з дитячих років пов’язала своє життя з доволі нелегким видом спорту – тхеквондо. Тато Євгенії давно займається цим видом спорту і тренує молодь покоління для того, щоб у майбутньому забезпечити своїх учнів визнанням, певним статусом у суспільстві і зробити з них справжніх майстрів своєї справи. Двоюрідний брат Євгенії, Подзигун Олександр, також пов’язав своє життя з тхеквондо. Як говорить сама Женя, вперше на тренування її привів саме він. Тоді спортсменці було лише 3 роки. Звичайно ж, та маленька дівчинка ще не вміла виконувати складних прийомів, але вже з перших днів тренер помітив вольовий дух, рішуче прагнення до перемоги, яке горіло в очах маленької Жені під час веселих командних ігор, у яких вона дуже любила брати участь. Поступово дівчинка росла і набувала нових вмінь та досвіду ведення боротьби. Вже у 8 років Женя здобула свою першу перемогу. То було перше серйозне змагання у її житті, перед яким юна спортсменка сильно нервувала, адже саме воно мало визначити подальшу долю спортсменки. Ця перемога означала і проголошувала появу на світовому рингу нового небезпечного і рішуче налаштованого суперника – Крутій Євгенії Михайлівни.
   Юна спортсменка відчула свій потенціал; у її очах спалахнула нова іскра, бажання рухатися далі, наполегливо тренуватися і здобувати нові перемоги.
   І справді, у свої 16  років Євгенія вже здобула надзвичайно багато. У її колекції більше 100 визначних медалей, 10 кубків, зароблених власними силами, спортивною підготовкою і важкою працею.
   Минулого літа Євгенія здобула можливість представляти Україну на чемпіонаті Європи, який проводився на о. Кіпр. Учасники змагання отримали можливість познайомитись із традиціями та ментальністю місцевих народів. Організатори чемпіонату забезпечили спортсменів проживанням в курортному містечку Пафос, де вони мали можливість кілька годин на день відпочити на узбережжі Середземного моря. Але, як говорить сама чемпіонка, «після таких довгих і виснажливих тренувань вже не залишалося сил навіть для того, щоб покупатися в морі». Але все ж, загальні враження від турніру та поїздки на Кіпр надзвичайні та незабутні. Такі чемпіонати, мають ще один плюс – величезна кількість нових друзів та знайомих. Євгенія підтверджує, що завдяки тхеквондо вона не лише здобула визнання, враження,покращила свій фізичний стан, а й знайшла дуже багато друзів, у тому числі з інших країн, з якими постійно підтримує зв’язки через Інтернет, поштою та за допомогою мобільного телефону.
   Наша чемпіонка вирішила і в майбутньому пов’язати життя з своїм улюбленим видом спорту – стати тренером з тхеквондо. Вже зараз Євгенія має свою молоду команду, яку наполегливо готує до їхніх майбутніх змагань.
 Тож ми бачимо, що серйозне заняття спортом приносить лише користь, а тхеквондо – один із найкращих його видів.
   Наша школа пишається своєю командою з тхеквондо, яка гідно відстоює честь селища,району, області і навіть України на різних рівнях.
А у Євгенії є вже багато послідовників, для яких вона стала не лише прикладом та наставником, а й товаришем. Серед них учасники та переможці змагань на обласних та всеукраїнському рівнях: Михальський Євген,

 za shkolu2

Урбановський Назар,

 za shkolu3

Піхур Роман,

 za shkolu4

Тахмазов Рустам,

za shkolu5 

Буджерак Олена,

 za shkolu6

Шестопалов Роман,

za shkolu7

 Поліщук Назар,

   
za shkolu8

Нових вам звершень! Вперед до перемог!

colorbar

Світ почуттів

svit poch 

Кожен із нас неповторна особистість, у кожному талант. Почуймо його, зрозуміймо себе – і світ заграє новими цікавими фарбами, і люди стануть кращими, і ти станеш щасливішим.
Моя однокласниця – Філянець Ілона – особистість цікава та багатогранна. Це знають усі, хто з нею поспілкувався: вона гарна подруга та цікавий співрозмовник. А нещодавно ми відкрили для себе ще одну грань її душі – виявляється, Ілона пише вірші! Тож ми вирішили, що маємо познайомити й інших з її творчістю.
А Ілоні побажаємо досягнення нових творчих горизонтів! Ми чекаємо твоїх нових віршів!

Як  швидко  все   міняється  у  світі,
Ти  вчора  був - сьогодні  вже  нема,
Ще вчора  панувало  тепле  літо,
Сьогодні -  снігова  зима.

І  дощ  зіграє   на  твоїй  печалі,
І  холод  зажене тебе  в куток,
Ми все тепло  в собі  десь  поховали,
А  холод  добирає  до  кісток.
Так  швидко  радість  й  щастя  відлетіло
У  минуле,
 Прийшло  сьогодні  темне  і  німе…
І про кохання  зовсім  вже   забули,
Бо  в  тебе  й  в  мене  серце вже  пусте.

І  в натовпі  ідеш  самотня  по  дорозі,
В  очах  розчарування  кинутих  надій,
І  повернути  все  назад  ми  вже  не в змозі
Ти  знову  йдеш  у  світі  безнадій .

Я  хочу  тобі  розказати
Як  я  без  тебе  живу,
Як  важко  мені  зустрічати
Таку  холодну  весну,
Як  холодом  сильним  віє
І  душу  мою  морозить,
Як  шкода,  що  ми  не  зумієм
Усе,  що  було,  повторить…
Я  хочу  тобі  розказати
Про  всі  свої  почуття,
Не  буду  тобі  брехати -
Тепер  я  вже  не  одна.
Та  тільки  тебе  кохаю,
Хоч  іншому  кажу «люблю»
І  нишком  сльозу  втираю,
Тебе  вже  собі  не  верну…
Я  хочу  тобі  розказати,
Можливо,  почуєш  колись:
Два  берега  не   з’єднати,
які  вже  давно  розійшлись,
Бо  річка  широка  між  ними -
І  їх  віддаляє  вона…
Ми   були  з  тобою  щасливі!
Тепер  береги – ТИ  і  Я…

colorbar

За крок до мрії

 У світі так багато цікавих занять, та за своє коротеньке життя людина не завжди може спробувати усе. Ми, редактори та веб-дизайнери шкільної газети «Електронний метелик», два роки тому навіть уявити не могли, що незабаром будемо займатися такою цікавою і цілком новою для нас справою, як створення електронної газети. Два роки праці над цим захоплюючим проектом принесли нам багато цікавих сюрпризів. Першою приємною несподіванкою стала можливість навчатися у літній школі журналістів, де ми відчули себе маленькими акулами пера і почали підкорювати перші вершинки журналістики.

za krok do1


Далі на нашому творчому шляху траплялися різні перемоги та досягнення. Саме вони привели нас у чарівне місто Кам’янець-Подільський, де проходила церемонія нагородження юних журналістів. У Кам’янець-Подільській ЗОШ №17, де відбувалася урочиста частина зустрічі, панувала приємна та дружня атмосфера. Нас привітно зустріли, після чого ми мали можливість подивитися газети інших учасників. Також приємним сюрпризом стало те, що нас провели до музею, де була виставка, присвячена Чорнобильській катастрофі. Нам сподобалось, що екскурсоводами були учні цієї школи, які розповідали цікаві факти, а також те, що там було багато макетів, створених учнями та вчителями.

za krok do2 za krok do3 


Потім між усіма учасниками проводився творчий конкурс на найкращу статтю. Серед трьох тем ( «Мрії здійснюються», «А ось і ми» та «Ми з газетою на ти») нам випала перша, над якою ми працювали наступні чотири години. Зізнаємось, що боротьба була дійсно запеклою, а в класі, в якому ми працювали було дійсно гаряче: оченята всіх журналістів розгорілися на не жарт, здавалося ось-ось з-під стомлених клавіш полетять іскорки. Щоб трішки відпочити та охолонути, наша команда вирішила підкорити Кам’янець-Подільський каток. Та не одразу він почав нам підкорюватися. Цікаві та неповторні падіння, обійми з бортиком та гарячі поцілунки із холодним льодом – це далеко не весь перелік сюрпризів, які підготував нам каток, але за дві коротенькі години ми настільки полюбили його, що вирішили, що тільки один каток вартий того, щоб весь рік плідно працювати над газетою.

za krok do4

Наступного дня проводилася церемонія нагородження учасників. Справжню гордість за свою працю ми відчули, коли у номінації «Найкраща електронна газета» перемогу здобув наш «Електронний метелик».

za krok do5

Тож додому ми поверталися цілком щасливі та задоволенні.
Ми дуже вдячні організаторам цього конкурсу, тому саме завдяки їм ми відкрили для себе цікавий і захоплюючий світ журналістики!

colorbar

Що їх надихає...

   Наша школа багата на таланти, як на спортсменів, так і на митців. Але що їх надихає? Що примушує їх творити? Що примушує їхні серця битися настільки голосно, що цей стук перетворюється на твори?
Одні просто хочуть бути схожими на своїх кумирів і творити так само гарно,  деякі учні творять від прекрасного почуття любові, інші вкладають у свої твори всю душу, почуття, надію, прагнення і переживання, які не можуть розповісти іншим…
   Але часто учні соромляться свого таланту, вважаючи, що їхні твори набагато гірші за твори інших, або просто вони є чимось особистим…
   Кожна людина – індивідуальність і має свій погляд на життя, навіть мріє    по-різному, а отже, має особливу та неповторну музу.
   Шановні читачі. Хочемо запропонувати вам перші поетичні спроби автора, який захотів залишитися анонімним. Маєте бажання – поділіться своїми враженнями від прочитаного.

 Мрій!

Багато помилок ми допускаємо собі
То те зробивши, то не те.
Вважаємо, що королі ми у житті,
А, отже, нам робити можна все
Багато людям болю завдаємо у житті ,
А вибачень не просимо ніколи.
Можливо, так і треба, може, й ні
Та совість ми свою вже побороли.
Мрії у людей вже не в ціні,
А мрії добрі врятувати можуть.
Якщо ми у житті лиш  королі,
То мрії страх здолати допоможуть
Вони врятують нас від сумнівів і бід
І від лихих думок вони врятують.
Вони розтоплять злоби товстий лід
І щастя у майбутньому нам подарують.
Тож мрії треба берегти
Вони нам не дадуть збрехати
Бо мрії – все, що нам дали,
Від них не треба нам тікати…

 Надія є…

Чому життя таке несправедливе?
У нас лиш є захмарні перспективи,
У мріях ми літаєм, як в космосі пустому,
Серйозним бути – не в силах вже нікому.
Усім лиш треба жарти й сміх,
А спокій ще нікого стримати не зміг.
Ніби ми забули усе, чого нас вчили,
З горем і неспокоєм – угоду заключили.
З людством стало усе враз зрозуміло:
Ми котимося донизу, до того ж так уміло,
І з кожним роком в світі стає все гірше жити,
Бо люди вже не вміють без пам’яті любити.
Люди злі й жорстокі у світі вже з’явились,
Але чому, скажіть, чому, коли могли – не зупинились?
Ми не боролись за свободу, ми не боролись за життя -
Тепер у нас один лиш вихід – глибоке й чисте каяття.
Та знаєте, не все у нас погано.
І про кінець нам говорити ще зарано,
Бо квіточка надії ще жива
І не зів’яне, бо вона у нас – одна


Автори Гребенюк Анна, Давидюк Світлана

colorbar

Чарівна сила голосу

hor1     Здається, невеличке, на перший погляд, селище, з незначною кількістю населення…Але хто б міг подумати, що саме тут буде організовано гурт,який прославить не лише наше  селище, а й весь район!
   Кілька років тому у нашій школі під керівництвом надзвичайно талановитого і працелюбного музиканта, Невідомського Олександра Володимировича,було зібрано дитячий колектив, який займається хоровим співом. Його надзвичайність полягає в тому, що хор складається з 3-х окремих голосів, що не часто зустрічається сьогодні, особливо у таких невеличких містечках. Це тому, що керувати таким гуртом дуже складно. Це, перш за все, потребує терпіння, професійного підходу і, звичайно ж, старанної, важкої та довготривалої праці. Але наш керівник, разом зі своєю дружиною, Невідомською Лілією Іларіївною,  яка працює заступником директора у цій же школі, докладають усіх зусиль, щоб їхня праця дійсно була плідною. І, на думку величезної кількості експертів, у них це непогано виходить! Протягом року хористи займаються співом, вдосконалюють і відпрацьовують свої майстерні навички, розучують нові пісні. Тому кожного разу, коли до нашої школи приїжджають гості, ми раді вітати їх новими, все більш чаруючими душу і серце, піснями і голосами.

  Репертуар хору включає в себе десятки пісень, серед яких найвідомішими є: «Ровесники й ровесниці», «Крок до зірок», «Квітуча Україна», «Наша пісня», «Посміхнись», «Келих дружби» та ін. 
 На даний момент хор «Наспів» налічує 122 учасники, кожен з яких добре усвідомлює на скільки серйозною справою вони займаються і старанно працює задля цілісності гурту і гарного результату.
   Кожен, хто хоч раз слухав спів нашого хору, залишався враженим і задоволеним від почутого. Адже гармонійне поєднання 3-х голосів проймає серце й душу. Саме тоді розумієш на скільки чарівною може бути сила людського, а особливо дитячого голосу.
   Тож ласкаво просимо до нашої школи! Саме тут відбуваються ті чудеса, що полонили душу вже сотень наших гостей! Повірте, воно того варте!!!

colorbar

Вони можуть себе захистити

   Як виявилося, у нашій школі є не лише талановиті співаки, музиканти і танцюристи, а й справжні майстри бойового мистецтва. І цього року вони довели, що гідні пошани і визнання.
   18-19 вересня бійці нашої школи прийняли участь в обласних змаганнях з тхеквондо і показали достойні результати: 
    Крутій Євгенія (1-ше місце), 
    Сабуняк Павло (3-тє місце).
   25-26 вересня відбувся ще один обласний конкурс з тхеквондо.У ньому брали участь учні молодшої   вікової категорії і також повернулися з низкою перемог:
    Шестопалов Роман (1-ше місце)
    Урбановський Назар (2-ге місце)
    Тахмазов Рустам (2-ге місце)
    Поліщук Назар (3-тє місце)
    Бахуринський Дмитро (1-ше місце)
    Михальський Євген (1-ше місце).
   Тхеквондо розвиває тіло й дух, сприяє становленню особистості. Основою усіх рухів цього бойового мистецтва є самозахист. Тож запам'ятайте імена наших переможців і краще не встрявайте з ними у конфлікти!

colorbar

Вікторина "Магістр "ОНЛЯНДІЇ"

Вікторина "Магістр "ОНЛЯНДІЇ" (кожен місяць до 30 червня 2010 року)
Як стати учасником?
1. Створити безпечну поштову скриньку на сайті ОНЛЯНДІЯ
2. Зареєструватися для участі
3. Щомісяця надсилати відповіді на питання вікторини
4. Дізнатися про результати можна наприкінці кожного місяця
5. За правильну відповідь переможців щомісяця чекатимуть подарунки   

Перейти на сайт

colorbar