Неділя, 25 жовтня 2020

Світ почуттів

svit poch 

Кожен із нас неповторна особистість, у кожному талант. Почуймо його, зрозуміймо себе – і світ заграє новими цікавими фарбами, і люди стануть кращими, і ти станеш щасливішим.
Моя однокласниця – Філянець Ілона – особистість цікава та багатогранна. Це знають усі, хто з нею поспілкувався: вона гарна подруга та цікавий співрозмовник. А нещодавно ми відкрили для себе ще одну грань її душі – виявляється, Ілона пише вірші! Тож ми вирішили, що маємо познайомити й інших з її творчістю.
А Ілоні побажаємо досягнення нових творчих горизонтів! Ми чекаємо твоїх нових віршів!

Як  швидко  все   міняється  у  світі,
Ти  вчора  був - сьогодні  вже  нема,
Ще вчора  панувало  тепле  літо,
Сьогодні -  снігова  зима.

І  дощ  зіграє   на  твоїй  печалі,
І  холод  зажене тебе  в куток,
Ми все тепло  в собі  десь  поховали,
А  холод  добирає  до  кісток.
Так  швидко  радість  й  щастя  відлетіло
У  минуле,
 Прийшло  сьогодні  темне  і  німе…
І про кохання  зовсім  вже   забули,
Бо  в  тебе  й  в  мене  серце вже  пусте.

І  в натовпі  ідеш  самотня  по  дорозі,
В  очах  розчарування  кинутих  надій,
І  повернути  все  назад  ми  вже  не в змозі
Ти  знову  йдеш  у  світі  безнадій .

Я  хочу  тобі  розказати
Як  я  без  тебе  живу,
Як  важко  мені  зустрічати
Таку  холодну  весну,
Як  холодом  сильним  віє
І  душу  мою  морозить,
Як  шкода,  що  ми  не  зумієм
Усе,  що  було,  повторить…
Я  хочу  тобі  розказати
Про  всі  свої  почуття,
Не  буду  тобі  брехати -
Тепер  я  вже  не  одна.
Та  тільки  тебе  кохаю,
Хоч  іншому  кажу «люблю»
І  нишком  сльозу  втираю,
Тебе  вже  собі  не  верну…
Я  хочу  тобі  розказати,
Можливо,  почуєш  колись:
Два  берега  не   з’єднати,
які  вже  давно  розійшлись,
Бо  річка  широка  між  ними -
І  їх  віддаляє  вона…
Ми   були  з  тобою  щасливі!
Тепер  береги – ТИ  і  Я…

colorbar