15 червня більше 40 обдарованих дітей приїздили на екскурсію до Верховної Ради України. Це були переможці та призери олімпіад.
«За цими дітьми майбутнє, я б хотів, щоб саме вони, коли виростуть, ставали депутатами та міністрами, можливо, навіть, очолювали б країну!» - каже Роман Мацола.
Від нашої школи на екскурсію поїхала Моренець Світлана, учениця 10 класу гімназії.
«Нам показали сесійну залу, комітети, - каже Світлана, - а також ми пообідали в депутатській їдальні, потім пішли до урядового кварталу, були біля Адміністрації Президента, на Майдані вшанували пам’ять Героїв Небесної сотні та відвідали організовану там фотовиставку».
Наприкінці екскурсії депутат запропонував дітям придумати ідею конкурсу, переможці якого зможуть взяти участь у новій поїздці, наприклад до Межигір’я.
Ця ж екскурсія виявилася дуже цікавою і захопливою. Світлана щиро дякує Роману Мацолі за надану можливість побувати у Верховній рані України!
Моренець Світлана,
учениця 6 класу гімназії.
Цього року увесь cвіт відзначає 70-ту річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Гаслом цьогорічних урочистостей в Україні є «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо.» Наше селище також приймало активну участь у відзначенні перемоги. Люди вітали ветеранів і згадували тих, хто загинув за свободу, дітей, за Батьківщину.
Парад у Понінці розпочався маршем ліцеїстів і школярів від Будинку Культури до площі Слави. Цього року на таку урочисту подію прийшло дуже багато людей, у яких на грудях був червоний мак. Це міжнародний символ пам'яті жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, алюзія кривавого сліду від кулі, що передає страждання та смерть.
Звучало багато патріотичних пісень, які виконували і діти, і дорослі. Під час свята люди дарували ветеранам квіти, дякували за мир, і надіялися, що односельчани, які зараз воюють на сході країни, повернуться живими. Діти з садочка принесли величезні червоні маки, зроблені своїми руками. Усі дорослі раділи, що такі маленькі українці виявилися справжніми патріотами.
Після хвилини мовчання люди понесли квіти до меморіалу загиблим воїнам у Другій світовій війні. Там горів вічний вогонь, який символізував вічну шану і пам‘ять тим, хто загинув за майбутнє покоління. Той вогонь буде завжди горіти у наших серцях, тому що усі ми пам ‘ятаємо героїв і віримо, що у новій війні, яка триває в Україні, обов'язково здобудемо перемогу.
Моренець Світлана,
учениця 6 класу гімназії
Школа – це маленька держава. Її громадяни – учні, вчителі та батьки. Усі вони, як свідомі особистості, намагаються організувати цікаве та ефективне навчання.
Я вирішила провести опитування серед учнів, щоб дізнатися, як саме вони хочуть урізноманітнити їхнє шкільне життя.
При зустрічі з учнями 5-6 класів я була здивована тією кількістю ідей, які вони запропонували. Найбільше було прохань, звернених до старшокласників. Діти просили їх бути активнішими у організації учнівського дозвілля, а саме: проводити пізнавальні вікторини, конкурси, ігри.
Мене зацікавила ця пропозиція, адже учням старших класів і справді потрібно активніше долучатися до шкільного життя п’ятикласників. Слушними виявилися пропозиції організовувати спортивні змагання між класами, частіше робити день самоврядування і надалі проводити «Ярмарок солодощів».
Думки учнів 7-8 класів виявилися дуже оригінальними. Звучала цікава ідея про екскурсії, різні походи у кінці навчального року та під час канікул. Хорошою думкою було створити шкільний музей, у якому знаходилися б різні трофеї, здобуті у конкурсах та олімпіадах, а також фотографії з життя школи. Було запропоновано відновити ігри в теніс під час перерв. Я зрозуміла, що дітям не вистачає таких конкурсів, як «Школа має талант», «Найкраща поезія», «Міс та Містер школи», «Найкращий фотограф» та багато інших.
Найактивнішими виявилися учні 9-11 класів, які в один голос просили зробити відпочинок між уроками веселішим, вмикати музику на перервах. Мене приємно здивувало їхнє бажання прищепити молодому поколінню любов до Батьківщини. Старшокласники пропонували частіше проводити такі заходи, як «Конкурс патріотичної пісні», «День вишиванки», «Патріотична поезія». А ще вони мають бажання проводити змагання з футболу, волейболу та тенісу. Чудовою ідеєю було завести «Книгу скарг», у якій учні могли б висловлювати свої позитивні чи негативні думки щодо шкільного життя. Найоригінальнішою була думка створити інформаційний центр - шкільне радіо, по якому можна повідомляти різні новини, цікаву інформацію. Усі старшокласники хотіли б проводити дискотеки кожної п’ятниці, а також запровадити інтелектуальні та спортивні змагання з учителями.
Вислухавши побажання і мрії всіх школярів, я зрозуміла, що разом діти можуть змінити школу на краще. Заради цього старшокласники вирішили об’єднатися у єдину команду, щоб спільними зусиллями зробити життя у школі цікавішим. Вони надіються, що вчительський колектив і директор школи допоможуть втілити у життя мрії дітей, адже учні повинні отримувати від навчання не тільки користь, але і задоволення.
Моренець Світлана,
учениця 6 класу гімназії
Що таке кохання? На це запитання існує дуже багато різних і цікавих відповідей. Пропоную вашій увазі роздуми наших учителів та учнів.
Думки вчителів
1. Кохання - це не просто зітхання, не квіти, не цукерки, не стрічання. Кохання - це коли ти за свого друга ладен віддати життя.
(Дрига Наталя Миколаївна)
2. Кохання - це коли вранці тебе цілує в щічку коханий чоловік, сильно обіймає і говорить: " Доброго ранку, кохана!"
(Чаплінська Людмила Олександрівна)
3. Особисто я вважаю, що кохання - це основа нашого життя, велика сила, що окрилює, що здатна змінити нас самих і все навколо. Це чисте, щире, високе почуття, на яке заслуговує не кожен і здатен не кожен.
(Шестопалова Наталя Петрівна)
4. Кохання - це подарунок вищих сил. Кохання - це почуття, яке спонукає людей робити вчинки і змінювати своє життя вцілому. Кохання робить людину щасливою і допомагає дивитися на світ в рожевих окулярах, роблячи світ прекрасним.
(Свінціцька Світлана Казимирівна)
Думки учнів
1. На мою думку, кохання - це потяг душі до людини, яка тобі дуже подобається, це здатність жертувати усім заради коханої людини, це вміння розуміти і пробачати, це єдине велике і сильне почуття, яке не залежить ні від чого.
(Дончик Вікторія)
2. Кохання - це вміння ставитися до коханої людини без керування нею й без використання її для своїх бажань.
(Оніщук Артем)
3. Кохання — почуття приязності одного суб'єкта щодо іншого.
(Чуловський Денис)
4. На мою думку, кохання - це почуття, що не прагне користності, є найчистішим і найкращим. Коли ти кохаєш, то самовільно стаєш кращим, змінюється не тільки зовнішність, а й душа. Тому кохайте і будьте коханими.
(Кухарська Вікторія)
5. Кохання - це потяг до людини, з якою тобі добре і фізично, і морально. Такі почуття, які не можна заглушити майже нічим, окрім розчарування і зради. І якщо людина дійсно кохана, то тебе тягне провести з нею все подальше життя.
(Пастернак Сергій)
6.Коханя - це почуття, яке іде від твого серця до людини, яку міцно кохаєш.
(Кузнєцов Артем)
Думки відомих людей
1. Кохання поєднує в собі всі хороші якості людини.
(Оноре де Бальзак)
2. Кохання - це бажання жити.
(Максим Горький)
3. Кохання — воно і в Африці кохання, хоча і таке, як на Канарах!
(Олександр Перлюк)
4. Кохання – дика трава, а не садова рослина.
(Ньєво)
5. Кохання — єдина хвороба, від якої видужати не хочеться. (Франц)
Матеріал підготувала Лисюк Аліна
14 лютого -- Валентинів день. Це свято вважають молодіжним, воно дарує нам незабутні моменти. Ми, українці, в цей день зізнаємося в коханні, обмінюємося святковими листівками-валентинками. Мабуть, цікаво дізнатися про те, як святкують День Святого Валентина в інших країнах світу? Я підготувала вам добірку про це.
В Англії, люди дарують подарунки та любовні послання не тільки коханим, але й домашнім улюбленцям – собакам, кішкам і навіть коням, а також існувало повір’я,за яким перший мужчина що його зустріла дівчина 14 лютого, повинен був стати стати її Валентином – хоче вона цього чи ні. Але дівчата знайшли вихід з ситуації: цього дня вони гуляли із зав’язаними очима.
Італійці у День Святого Валентина вважають своїм обов’язком дарувати коханим солодощі. В Італії цей день так і називають – «Солодкий».
Німці вважають Валентина покровителем психічно хворих, прикрашають у цей день всі лікарні червоними стрічками, а в каплицях проводять спеціальне Богослужіння.
Цікавими та оригінальними є традиції святкування Дня Святого Валентина в Японії. Тут традиційно проводять захід під назвою «Найгучніше любовне визнання». Для цього попередньо споруджують спеціальний поміст, де всі бажаючі можуть повідати світові про свої почуття. Тому, кому вдасться вигукнути признання найголосніше, вручають приз.
Поляки цього дня відвідують Познань. Там, за повір’ям лежать мощі Святого Валентина,а над головним престолом висить його чудодійна ікона. Поляки вірять, що проща до неї допомагає в любовних справах.
У Голландії в цей день жінка має повне право попросити взяти її за дружину. У разі відмови, чоловік зобов’язаний подарувати їй красиву сукню з шовку.
У Данії прийнято дарувати одне одному засушені білі квіти та «валентинки» без підпису.
Так, приміром, у Франції традиційним подарунком у цей день є коштовності. І це свято тут – не лише для закоханих, а для всіх тих, кого люблять. Тому подарунки дарують бабусям, дідусям, друзям та просто знайомим. В середині минулого століття тут популярними були не традиційні валентинки, а любовні послання-чотиривірші.
Матеріал підготувала Кузьмінчук Яна
Одна із проблем нашого НВК– шкільна форма. На перший погляд, це просто забаганка дорослих, які змушують нас її носити, пишучи зауваження в щоденники. Адже, як кажуть у народі: «Насильно милим не будеш». Я вирішила з’ясувати, чому учні не хочуть носити шкільну форму, і якому стилю надають перевагу.
Висновки такі: незручно, особливо у зимовий період, набридає ходити щодня в одному й тому ж одязі, і не модно. Моделі одягу хочуть бачити більш сучасними, щоб відповідали смакам підлітків.
Було проведено опитування, щодо стилю шкільної форми. Пропоную ознайомитися з результатами. Так класичному стилю надають перевагу 45% опитуваних; у джинсовому одязі хоче ходити до школи близько 30%; вільний стиль припав до душі 25%.
Згадаймо, як на шкільному святі хлопці наші виглядають особливо гарно, по-джентельменськи, а дівчата, ніби квіточки. На мою думку, шкільна форма—це не тільки вимога, а ще можливість виглядати солідно, стильно та красиво.
Лізгова Яна
Призерами І (районного) туру конкурсу-захису науково-дослідницьких робіт МАН стали учні нашої гімназії Гребенюк Анна (11 клас) та Кухарська Вікторія (10 клас). Мені вдалося поспілкуватися з Вікторією:
 |
- Скажи, будь ласка, скільки років працюєш в МАН?
- Працюю недовго, лише один рік.
- Чому обрала саме відділення Літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства?
- Цікаво досліджувати історичні явища. Люблю знаходити щось нове для себе, це дає можливість краще пізнати світ.
- Яка мета твоєї роботи?
- Дослідження історичного розвитку модних тенденцій одягу випускників Полонщини другої половини ХХ століття і до нашого часу.
- Ти чогось навчилася?
- Насамперед довела собі ще раз, що можна пізнати багато чого, головне захотіти. Звісно, робота в МАН – це досвід. Також навчилась краще контролювати свої емоції, адже виступати також треба вміти.
- Чи допоможе в майбутньому досвід роботи в МАН?
- Я вважаю, що так. Ця робота дуже схожа на університетську курсову роботу. Та й взагалі, що не робиться, то на краще.
- Дякую тобі, Вікторіє, за ґрунтовні відповіді і надалі бажаю перемог
|
Інтерв’ю підготувала Лисюк Аліна
Вона народилася… Хтось запитає: «Хто вона? Чому народилася?» Вона – це дитина, нехай буде Дівчинка, а народилася, бо має на це право.
Живе ця Дівчинка в чудовому селищі Понінка, де протікає річка Хомора, де простяглись густі ліси, де багато лелек і ластівок. І росте вона дуже щасливою. Поруч із нею рідні: мама, тато, дідусь, бабуся. Адже усі діти мають право на любов та піклування.
Ось уже Дівчинка навчається у школі-гімназії, де є три комп’ютерних класи, Інтернет-зв'язок, мультимедійний проектор, велика бібліотека, просторий актовий зал та спортивний зал, затишні класні кімнати, мудрі вчителі. Так реалізовується її право на освіту.
У школі діє учнівський парламент, членом якого є Дівчинка. Вона має право вступати до різних асоціацій, об’єднань.
Ще вона із задоволенням у вільний час відвідує гуртки в недільній школі, яку дорослі відкрили для дітей, аби втілити в життя їхнє право на відпочинок, дозвілля, участь у творчому і культурному житті.
Це дуже щаслива історія однієї Дівчинки. Але пам’ятайте, що усі діти мають однакові права і мусять їх знати, аби стати щасливими, як ось ця Дівчинка, життя якої не затьмарене образами, несправедливістю, її право на щасливе дитинство ніким не порушене.
Нехай в усьому світі
Щасливі будуть діти!
Хай радісно співають,
Здоровими зростають.
Нехай лунає сміх,
Бо є права в усіх!
Підготували: Кузьмінчук Яна, Сус Анна, Гриценюк Каріна
Важкі часи настали для України. Все частіше ми чуємо погані звістки про чиюсь загибель. Доволі непросто в таких умовах зберігати спокій і тримати себе у руках.