Середа, 14 квітня 2021

Нарешті канікули

     Відпочинок стане насправді цікавим та незабутнім, якщо ти проведеш його активно. Саме так, як зробили це ми!
     Кожен з нас з нетерпінням чекав коли зможе втекти подалі від дому та сірих шкільних буднів назустріч яскравим враженням та позитивним емоціям. На жаль, вересень наближається занадто швидко. Щоб було що згадати та розповідати своїм друзям, потрібно не втрачати жодної хвилини своїх літніх днів!
    Ми з друзями провели свої канікули в таборі «Першоцвіт», що в Алушті. Жодної хвилини нам не довелось сумувати. Веселі розваги, пекуче сонце, тепле море та незабутні краєвиди Криму – це лише частина наших спогадів про Алушту. Деякими своїми враженнями ми б хотіли поділитися з вами!

nareshti1   nareshti2

  Це вражаюча природа Криму! Краєвиди якої відомі на весь світ! Чудові фотографії, правда? А уявіть як побачити це на власні очі!!! Ми були в захваті!

 nareshti3

             Про Ведмідь-гору існує така легенда
   Дуже давно в горах Криму жили величезні ведмеді. На самому березі моря оселилася велика ведмежа сім’я. Якось повернулися звірі з полювання й побачили уламки корабля, серед яких лежав невеличкий пакунок. Старий вожак розгорнув його і побачив маленьку дівчинку. Дівчинка почала жити серед ведмедів. Вони дуже любили її, особливо вожак. Минали роки, дівчинка росла й перетворилася на прекрасну дівчину. Вона часто співала пісні, сидячи на березі моря, а ведмеді готові були з ранку до вечора слухати її чудовий голос.
   Якось після сильної бурі недалеко від ведмежого лігвища до берега прибило човен з молодим і гарним, зовсім знесиленим юнаком. Дівчина потай від ведмедів улаштувала його в печері, а човен сховала під прибережною скелею. Вона носила йому їжу й питво, співала своїх пісень. Юнак і дівчина покохали одне одного й вирішили разом утекти до нього на батьківщину. Але щойно їхній човен відійшов від берега, ведмеді побачили втікачів і кинулися до моря. Старий ватажок люто заревів, опустив пащу у воду й почав пити її великими ковтками. Його приклад наслідували інші. Море почало помітно міліти, човен потягло назад до берега.
   Дівчина бачила: її коханому не уникнути страшної долі, його розтерзають ведмеді, і вона заспівала. Щойно до звірів долинув її голос, вони підвели голови від води й заслухалися. Човен почав швидко віддалятися. Лише ватажок продовжував свою справу. Побачивши, що його зусилля марні, старий ведмідь перестав пити, але залишився лежати, тужно вдивляючись у далечінь...
   Старий ведмідь лежить на березі тисячі років. Скам’яніло його могутнє тіло. Могутні боки перетворилися на стрімкі провалля. Висока спина стала вершиною гори, яка сягає хмар. Голова зробилася скелею, густа шерсть перетворилася на могутній ліс... Старий вожак став Ведмідь-горою, яку називають також Аюдаг.
   Також ми подорожували у гори. На нашому шляху була гоночна площадка. Щороку тут проходять світові гонки!

 nareshti4

Крайньою точкою нашої подорожі стала вершина гори Ай-Йорі. Звідти Алушту видно, як на долоні.

nareshti5 

   Ми побували на екскурсіях у всіх видатних палацах Криму, це було ЩОСЬ! Дивіться самі!

 nareshti9  nareshti10
 nareshti11  

 Це замок у Масандрі.
Масандрівський палац ніколи не задумувався як велика резиденція, а скоріше як заміський будиночок. Семен Михайлович Воронцов вже мав шикарний палац у сусідній Алупці, тому вирішив на місці старого маєтку свого батька у Масандрівському парку побудувати „невеличку дачу” для тимчасового відпочинку. Проект було замовлено французу М. Е. Бухару, що створив палац у романтичному дусі. Будівництво почали у 1881 році, та після смерті власника полишили аж на ціле десятиліття.
   Після того як маєток дістався державі, Олександр ІІІ доручив академіку М. Е. Месмахеру довести справу до кінця. Дещо підредагувавши креслення француза, петербурзький архітектор створив справжній витвір декоративного мистецтва.    Притримуючись у зовнішньому вигляді раннього бароко – стилю Людовіка XIII, в інтер’єрах палацу він поєднав елементи романського стилю, готики, ренесансу, бароко, рококо та класицизму. Разом всі ці башти, веранди, балкончики, ажурні гвинтові сходи, скульптури та вітражі зробили споруду схожою на казковий замок.
   Після закінчення будівництва у 1902 р. маєток використовувався як подорожній і царська родина зупинялась тут лиш на короткий час у день. За радянських часів палац був санаторієм для хворих на туберкульоз, потім відомчою дачею. Наразі це музей, в якому експонуються власне інтер’єри самого палацу.

 nareshti12

  Це видатний Лівадійський палац.
Лівадійський - Білосніжний Лівадійський палац відомий тим, що саме в ньому проходила Ялтинська конференція 1945 року за участю лідерів держав-учасниць антифашистської коаліції: Сталіна, Рузвельта і Черчіля. Напередодні конференції радянські солдати щіточками вимивали поверхню мармурового палацу, щоб гідно прийняти конференцію. Цікаво, що цей палац було побудовано за 16 з половиною місяців!

nareshti6   nareshti7
 nareshti8  

   А це наш улюблений Воронцовський палац!
Серед палаців нас найбільше заінтригував Воронцовський, що знаходиться в Алупці. Архітектор-італієць, якому доручили  зведення замку, ніколи до того не бачив Криму, але з поставленим завданням справився на відмінно. Він ризикнув, використавши техніку змішування стилів, що вважалася ознакою поганого смаку, але його ризик був виправданим: сучасники називали замок «казкою в камені». З північного боку туристів зустрічає величний та суворий фасад у феодальному стилі ХІІІ століття, з іншого боку постає розкішний ханський палац, пройнятий ароматом східних прянощів та відголосками казок Шахерезади, а вінчає цю композицію в стилі, що відображав  культуру ХVІ століття та утворився на зламі двох епох – Середньовіччя та Відродження.    Парк, що оточує замок, чарує п’янкими пахощами рослин, завезених  усіх куточків світу, та витонченою музикою струмків, які стікають з вершини Ай-Петрі.  На будівництво замку господар, Воронцов, витратив 20 років, а на створення парку – цілих 40, і все заради того, щоб російська знать надавала перевагу чорноморським курортам, а не закордонним.

                                                                    Нікітський ботанічний сад

 nareshti14

   Спланований у пейзажному стилі, що спускається мальовничими терасами до моря, Нікітський ботанічний сад правомірно вважається одним із найкрасивіших в Європі. У його парках зібрано тисячі рослин із країн Середземномор'я, Південно-Східної Азії, Африки, Південної Америки. Серед них: вічнозелена ялина - із Середземномор'я, великоквіткова магнолія, завезена з Японії, дуб та багато інших.

nareshti13 

 Колекції мигдалю, гранату, тюльпанів, клематисів, канн, хризантем - просто чудові. Приміром, у знаменитій колекції троянд близько 2000 різних сортів.

 nareshti16

   А традиційні осінні виставки квітів в Ялті не обходяться без чудових хризантем Нікітського саду. Розводити їх почали з 1939 року. Відтоді створено багато чудових сортів, серед яких особливо виділяється Зимоцвіт, що здатен витримати навіть десятиградусний мороз.

nareshti15 

 Сьогоднішній Нікітський сад займає більше дев'ятисот гектарів. На них розташовані дендрарій, субтропічні плодові та технічні культури, квіти, розплідники, заповідний ліс ялівцю. В арборетумі саду представлено рослинність усіх континентів земної кулі. Щорічно Сад відвідують близько 1 млн. туристів.

 

  У Крим можна закохатися з першого погляду і любити його завжди. Кожен, хто хоч раз його побачить, вже ніколи не зможе забути ці парки та палаци, морські узбережжя та хмаринки біля верхівки гори. Свідченням моїх слів може бути випадок, який трапився після Ялтинської конференції. Теодор Рузвельт, який був прикованим до інвалідного візка, сказав: «Якби я міг ходити, я б став на коліна і поцілував би цю землю».

colorbar