Четвер, 19 вересня 2019

Світ очима студента

  svit och1

Ну ось і проминуло наше літо, на зміну йому пришли шкільні будні. Велеселим і лунким дзвоном закликав шкільний дзвінок усіх учнів нашої школи на перший урок. Останній раз зустрічали свято Першого дзвоника учні 11 класу - наші випускники! Лише раз у житті ми буваємо одинадцятикласниками, сподіваюсь, що у  наших випускників за цей навчальний рік будуть лише приємні спогади.
  Школа – це початковий етап у нашому житті. Куди ж без неї?! І як сказав Анри Барбюс: «Школа — це майстерня, де формується думка підростаючого покоління, треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє».
  Ми чули багато приколів, пісень, віршів та анекдотів про студентське життя. Це усе про студентів та для студентів. Звичайному школяреві важко уявити життя студента, тому у цій статті я розкажу вам про студентське життя.

svit och2 Нещодавно я мала змогу поспілкуватись із випускником нашої школи Назарчуком Юрієм:
- Привіт!
- Привіт!
- Як у тебе справи?
- Усе чудово! Ось приїхав на вихідні додому, в неділю знову їхати на навчання.
- Так розкажи,  де ти навчаєшся.
- Я вступив до Кам'янець-Подільського національного університету  імені Івана Огієнка.
- А кудись,  окрім цього навчального закладу подавав документи?
- Так, пробував  вступити до  Житомирського державного університету імені Івана Франка, Львівського національного  університету імені Івана Франка та в Острозьку академію.
- І як результати?
- Я вступив у всі, окрім Львівського університету.
- А як ти ставишся до того, що впроваджено ЗНО?
- Мені подобається ця програма! Вона дає можливість отримати добру освіту дітям із менш заможних сімей. ЗНО – це не так вже й страшно, коли маєш знання то й добре здаси!
- А як ти здав ЗНО?
- Я здавав такі предмети: українська мова та література, географія та історія України. З мови набрав 181 бал, з географії 183,5 бали, з історії 168 балів.
- О, це чудові результати! Вітаю!
- Дякую! Я старанно готувався.
- А ти з дитинства хотів бути істориком?
- Ні, напевно, як і кожен хлопець, хотів бути то поліцейським, то космонавтом.
- Так, як все таки ти обрав собі професію?
- Я навчався в класі з історичним профілем і мені дуже подобалась історія, я від початку бачив себе істориком.
- А батьки та оточуючі у цьому брали участь?
- Так, допомагали батьки, родичі та близькі люди, але все-таки керувався я своїм бажанням і метою, яку я поставив собі - тобто стати істориком.
- Це дуже цікаво.
- Розкажи про свій навчальний заклад.
- Університет, який я обрав  дуже класний. Тут велика різноманітність факультетів, один з найкращих факультетів – історичний. Цей університет має свою історію, яка починається ще у 1918 року. Тут багато корпусів, окрім головно є ще 5-6 навчальних корпусів.
- А як щодо навчання та викладачів?
- Тут  насичена, цікава навчальна база. Сильний професорський склад. Майже всі  професори мають наукові досягнення. Багато професорів має свої публікації, методичні роботи. На кафедрі на історичному комітеті викладає головний історик України, академік Національної академії наук України - Смолій Валерій Андрійович. Велика різноманітність професорів з-за кордону, особливо із США. На історичному факультеті є відділ рідкісних видань, які звичайному перехожому побачити майже неможливо.
- Дуже відрізняється навчальна програма від шкільної?
- Так, звичайно, набагато важче! Програма складна, великі вимоги до студентів. Близько 80% матеріалу на самостійне опрацювання. Але, завдяки величезному фонду бібліотек завжди цікаво працювати. Тут є багато архівних матеріалів. Але не зважаючи на це лекційний матеріал досить захоплюючий і цікавий.
- Сумуєш за школою?
- Ну…не вистачає її! Звичайно ж,  сумую за шкільними друзями. Не вистачає тих викладачів, які були, які давали нам основи основ. Не вистачає тієї атмосфери, яка була присутня у класі та школі. Хотілося б ще раз відчути всю красу шкільного життя. Але з прикрістю розумію, що нічого  вже не повернеш.
- Дай якусь пораду для наших читачів.
- Насолоджуйтесь і цінуйте кожну мить, проведену в школі!
- Дякую тобі за інформацію!
- Будь ласка! Звертайся ще!
 Ну ось ми і знаємо, яке воно, те студентське життя. Робіть висновки самі. Вам, школярі, я бажаю веселих днів у школі та хороших оцінок,вчителям - терпіння, а випускникам - наснаги та творчих успіхів! Ваш репортер – Лавренюк Світлана.

colorbar